СЕКЦІЯ 4          "ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОБОТІ СПЕЦІАЛІСТІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ"

 Багрій В.Н. 

 

Значення «Теорії соціальної роботи» у професійній підготовці майбутніх соціальних працівників.

Соціальна робота як галузь соціального знання, що динамічно розвивається, охоплює водночас глобальні соціальні технології та конкретні методики роботи з визначеними типами соціальних проблем.

У сучасному українському суспільстві соціальна робота визнана однією з найважливіших гуманітарних професій, необхідних для сталого поступального розвитку соціуму. Соціальні працівники-споживачів дослідницьких матеріалів, використовують у своїй роботі соціологічний інструментарій для діагностики різних видів соціальної девіації. Освоєння даного курсу дозволяє перевірити значення, спрямованість, актуальність, достовірність соціологічних напрацювань.

Саме цьому питанню присвячена наша публікація. Її мета – визначення специфіки методики викладання соціальної роботи в сучасних умовах. Завдання дослідження – визначити особливості навчальної дисципліни “Теорія соціальної роботи” та головні напрями реформування методики викладання соціальної роботи в контексті освітніх викликів часу.

Сучасна методика викладання соціальної роботи потребує адекватних змін у відповідь на освітні виклики: динамічної невідкладної трансформації, спираючись на національні традиції та творче адаптування кращого зарубіжного педагогічного досвіду, взяття до уваги індивідуалізації та гуманістичної спрямованості навчального процесу, базування на потребах і запитах місцевих громад, максимального сприяння реалізації особистого творчого потенціалу всіх учасників цього процесу.

Вайнола Р.Х.

Косюк Н.Б.

 

ПРОФІЛАКТИКА НЕГАТИВНИХ ПСИХОЄМОЦІЙНИХ СТАНІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ АРТТЕРАПІЇ

У статті представлено підходи до розуміння негативного психоемоційного стану особистості. Здійснено характеристику типових негативних емоційних станів дітей  шкільного віку. Визначено роль методів арт-терапії в профілактиці та подоланні негативних емоційних станів молодших школярів.

Возна Ю.В. 

 

 

Соціокультурна анімація у контексті соціально-педагогічної діяльності.

У статті автор аналізує значення та роль соціокультурної анімації як соціалізуючого чинника соціального середовища у контексті соціально-педагогічної діяльності; визначає зміст понять "соціокультурна анімація", "соціально-педагогічна діяльність", "соціалізація"; акцентує увагу на ефективності впровадження соціокультурної анімації у виховний процес за умови здійснення соціально-педагогічної діяльності; обґрунтовує доцільність і необхідність впливу на особистість в особистісно-середовищному контексті; визначає соціально-педагогічну діяльність як потужний механізм реалізації соціокультурної анімації.

Гевчук Н.С.

 

 

Використання інноваційних технологій у роботі з дітьми трудових мігрантів.

В статті представлено практичне втілення інноваційних технологій, які можуть використовувати у своїй роботі фахівці соціальної сфери, зокрема соціальні педагоги, психологи, соціальні працівники.

Представлено результати дослідження щодо того, наскільки часто батьки спілкуються зі своїми дітьми, перебуваючи за кордоном на заробітках і в якій формі. Підкреслено важливість різних форм спілкування дітей і батьків, а саме: листування, відеозв’язок та розмови по телефону. Деталізовано організацію листування дітей з батьками та спілкування в on-line режимі за допомогою всесвітньої мережі Інтернет. Охарактеризовано техніки епістолярної психотерапії, які дозволяють досягнути налагодження міжособистісних стосунків у випадку, коли мовний контакт порушено чи взагалі не існує. Сформульовано переваги листування як заочної та письмової форми спілкування. Подані рекомендації для дітей трудових мігрантів, щодо написання епістолів (листів) своїм батькам.

У статті висвітлено технології профілактичної роботи з батьками, які мають намір їхати за кордон на заробітки, засобами рекламно-інформаційного впливу. Розроблено просвітницьку рекламну кампанію «Ви їдете за кордон, а Ваша дитина може стати соціальною сиротою!». У межах рекламної кампанії автором створено і впроваджено в практику роботи тематичний відеоролик «Життя з Тобою – радість, життя без Тебе – смуток» та інформаційний буклет «Проблеми дітей трудових мігрантів». Метою створення відеоролику було: відображення емоційних переживань дитини після від'їзду матері за кордон; привернення уваги батьків, які мають намір їхати за кордон на заробітки, та тих, які уже там працюють, до почуттів дітей. Інформаційний буклет містив загальну інформацію про становище дітей трудових мігрантів в Україні і мав на меті ознайомлення батьків з основними проблемами та наслідками трудової міграції; надання контактних відомостей про спеціалістів (соціальних педагогів, психологів, центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, центр зайнятості, Телефон «Довіри») до яких можна звернутися за допомогою. Рекламна кампанія реалізовувалася через місцеві ЗМІ, в ході проведення батьківських зборів, загальноміських та районних акцій, фестивалів, тижнів сім’ї, профорієнтаційних семінарів, тренінгів тощо.

Данилюк О.І.

Соціально-економічна компетентність – як компонента фахової підготовки майбутнього  соціального інспектора.

В статті доведено актуальність досліджуваної  проблеми, а саме соціально-економічної компетентності як складової фахової підготовки майбутнього соціального інспектора за спеціальністю «Соціальна допомога» галузі знань «Соціальне забезпечення». Здійснено теоретичний аналіз наукових підходів та обґрунтовано теоретичну сутність категорій «компетентність» та «економічна компетентність».  Результати аналізу основних підходів науковців щодо визначення вищезазначених категорій,  дають підстави  констатувати,  що на сьогодні в науковій літературі не існує єдиного трактування цих понять і, відмінність підходів до їх тлумачення обумовлена особливостями діяльності фахівців різних професійних сфер.

Розкрито значення і місце соціально-економічної компетентності та  підготовки у фаховій підготовці майбутніх соціальних інспекторів.  На основі аналізу освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки фахівця за спеціальністю «Соціальна допомога», галузі знань «Соціальне забезпечення» освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, майбутньої професійної діяльності,  напрямків євроінтеграційного курсу держави  виокремлено та обгрунтовано низку основних особливостей соціально-економічної підготовки майбутніх соціальних інспекторів.

 Зокрема, проведений аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики на наявність у ній тих чи інших соціально-економічних питань свідчить про достатню кількість вимог, пов’язаних з соціально-економічною діяльністю соціального інспектора.

Аналіз майбутньої професійної діяльності соціальних інспекторів вказує на її прямий зв’язок з елементами економічної діяльності у соціальному забезпеченні.

Процес європейської інтеграції все суттєвіше впливає на всі сфери життя держави. Україна чітко визначила орієнтири входження у європейський простір  та здійснюватиме реформування системи соціального забезпечення у контексті європейських вимог.

Проведено структурний аналіз соціально-економічної підготовки в КПНУ ім. І. Огієнка  дав можливість виокремити і обґрунтувати  її основні складові при підготовці соціального інспектора.

Лещенко О.Г.

 

 

 

Технологія соціально-педагогічного патронажу сім’ї у кризовий період

Автор статті розглядає сутність та зміст технології соціально-педагогічного патронажу сім’ї у період народження дитини. Було визначено основні завдання сім’ї на  цій стадії, проблеми, з якими зтикається сім’я при народженні дитини. У статті було зроблено такі акценти: на поняття „сім’я в кризовій ситуації”, зміни у житті сім’ї при появі першої дитини; на ознаки кризи сім’ї на цій стадії; на зміст технології соціально-педагогічного патронажу сім’ї. Було підкреслено основні ознаки кризи сім’ї у цьому періоді: неприйняття нових ролей батька та матері; зниження рівня згуртованості подружжя; зростання ревнощів, конфліктів у подружній парі; втручання батьківських сімей у процес піклування про дитину;  дисфункція сексуальних стосунків в подружній парі. Було визначено мету, зміст, форми, методи, етапи технології соціально-педагогічного патронажу сім’ї у період народження дитини Упровадження технології передбачає реалізацію шести етапів. Також було розкрито зміст технології соціально-педагогічного патронажу сім’ї у період народження дитини: соціально-педагогічне консультування; психологічна допомога; освітня допомога та організаційна допомога. У статті наголошено на використанні як цілком традиційних форм та методів – тренінг, приклад, наслідування, заохочення, переконання, критика, інформуван­ня, рольова гра, рефлексія, сімейне обговорення, вправи, міні-лекції, бесіди, родовід, відеолекторій, так і спеціальних, що використову­ються лише в патронажі – денне піклування про дітей, кондуктивна соціально-педагогічна допомога, кураторство.

Москалюк О.І.

 

 

 

Вибір і поєднання традиційних та інноваційних методів навчання у професійній підготовці соціального педагога

У статті проаналізовані окремі теоретичні положення вибору та оптимального поєднання традиційних та інноваційних методів навчання у підготовці соціальних педагогів. Подається сучасне розуміння сутності методів навчання та історія їх розвитку. Характер навчання соціального педагога здійснює важливий вплив на формування його особистості, залежить від якості викладання, змісту навчальної діяльності, який відображається у формах та методах організації навчальної діяльності. Автор статті зазначає, що традиційні та інноваційні методи навчання дуже часто переплітаються, а їх поєднання може бути різноманітним. Головну увагу зосереджено на методах, які ефективно впливають на підготовку соціального педагога. Відзначається, що методи професійної підготовки соціального педагога мають відповідати змісту цієї підготовки, тому в процесі навчання вони мають трансформуватися від традиційних, академічних лекційно-семінарських до практичних, активних, інноваційних – проблемні лекції та семінари, тренінги, навчальні дискусії, аналіз конкретних професійних ситуацій, ділові, рольові ігри, круглі столи тощо. Визнання пріоритету інноваційних методів навчання передбачає суб’єкт –суб’єктну взаємодію, виступає засобом розвитку професійних властивостей та якостей соціального педагога, зокрема професійних інтересів, ціннісних установок та світогляду, які стимулюють стійкий інтерес до майбутньої професійної діяльності. Відзначено, що методи навчання мають забезпечувати усі рівні засвоєння, а отже, враховувати мету та зміст професійної підготовки соціального педагога, закономірності учіння, можливості організації пізнавальної діяльності студентів. Ефективне поєднання традиційних та інноваційних методів у підготовці соціального педагога сприяє активному оволодінню студентами цілою системою вмінь і навичок. Дещо іншого характеру набувають погляди студентів на свою майбутню діяльність: вони вчаться робити те, чого не вміли раніше, стають впевненішими у своїх силах, вважають себе достатньо підготовленими до ефективної професійної діяльності. У статті також подаються окремі приклади педагогічного досвіду автора, які стосуються раціонального поєднання традиційних та інноваційних методів навчання.

Овод Ю.В. 

 

 

Сутність та зміст дистанційного навчання у підготовці майбутніх соціальних педагогів

Дистанційне навчання майбутніх соціальних педагогів реалізується через систему дистанційного навчання, яка виступає у якості складової частини системи освіти в Україні, з нормативно-правовою базою, організаційно оформленою структурою, кадровим, системним, матеріально-технічним та фінансовим забезпеченням. У нашому розумінні система дистанційного навчання – система, яка спрямована на розширення мережі освіти в Україні з метою задоволення потреб населення в сфері навчання. До її структури входять: суб’єкти, які опосередковано або безпосередньо взаємодіють у навчально-виховному процесі; зміст навчально-виховного процесу, який визначає наочну основу їх взаємодії; засоби, за допомогою яких відбувається спілкування між викладачами та студентами, на які покладено функції регулювання, корекції й управління навчально-виховним процесом.

На сьогодні професійна підготовка майбутніх соціальних педагогів є ефективною при використанні компетентнісного підходу. Вкрай необхідним для успішної підготовки майбутніх фахівців із вищою освітою в рамках компетентнісного підходу є формування професійної компетентності та наповнення її конкретним змістом. Не виключенням у цьому плані є професійна компетентність майбутнього соціального педагога з точки зору компетентнісного підходу, яка включає рівень базової та спеціальної освіти, уміння акумулювати широкий життєвий і професійний досвід, прогнозування можливих наслідків власної діяльності, характеризується наявністю широкого комплексу знань, умінь, навичок та включає особистісні якості, які забезпечують належний рівень виконання професійної діяльності.

Навчання майбутніх соціальних педагогів у вищій школі передбачає формування у них професійної готовності для роботи в соціально-педагогічній галузі. Однак готовність до фахової діяльності передбачає не тільки сформованість у студентів необхідних знань, умінь і навичок, визначених навчальними планами і програмами підготовки соціальних педагогів, що знайшло відображення в освітньо-кваліфікаційній характеристиці майбутнього фахівця цього профілю. Тому компетентне виконання майбутніми соціальними педагогами певних професійних функцій передбачає сформованість у них готовності виявляти конкретні дії фахового спрямування для досягнення визначених цілей, які проявляються за такими компонентами: мотиваційним, когнітивним, діяльнісним.

Опалюк О.М.

 

 

Техніки образотворчого мистецтва в прикладних методиках соціальної роботи

У статті розглянуто особливості впровадження традиційних і нетрадиційних технік образотворчого мистецтва в прикладні методики соціальної роботи. Образотворче мистецтво відіграє велику роль у формуванні гармонійної особистості. Зокрема, нетрадиційне малювання значною мірою  впливає на розвиток художнього смаку дітей і являється однією з складових частин загального процесу її виховання. Способом нетрадиційного малювання можна роздивитись внутрішній світ дитини, відчути її неповторність і своєрідність, визначити емоційний стан, якісь скриті комплекси, проблеми чи страхи. Образи, які виникають в уяві дитини і відтворюються на папері, здатні допомогти виявити та передати таким безпечним і своєрідним способом всі ті думки, почуття, прагнення та бажання, які так складно передати словами. Нетрадиційне малювання і образотворча діяльність відіграють важливу роль в основному психічному та інтелектуальному розвитку дитини. Адже орієнтуватися потрібно не на кінцевий продукт – власне малюнок, а на сам процес малювання, в ході якого дитина виражає свою індивідуальність та формує ряд можливостей.

У статті проаналізовано особливості вивчення традиційних і нетрадиційних технік  образотворчого мистецтва студентами та  засвоєння ними теоретичних знань і набутих практичних вмінь. У статті висвітлено сутність, структуру та поетапність впровадження нетрадиційних технік образотворчого мистецтва в прикладні методики соціальної роботи, що забезпечує успішність проведення нетрадиційних уроків образотворчого мистецтва та арт-терапевтичних заннять, розглянуто основні поняття, які описують цей процес. У статті описано особливості впровадження нетрадиційних технік образотворчого мистецтва в прикладні методики соціальної роботи для розвитку творчих здібностей та проведення арт-терапії.

Доведено, що малювання — найбільш природний і захопливий вид діяльності дітей та дорослих, у якому вони реалізують потребу самовираження, формують естетичний смак, відчуття гармонії, розширюють кругозір, розвивають творчі здібності, дрібну моторику рук, художнє сприйняття життя. 

Попов О.А.

 

Можливості використання німецького досвіду соціально-педагогічної роботи з молодими правопорушниками в Україні

Стаття присвячена аналізу німецького досвіду соціальної та соціально-педагогічної роботи з молодими правопорушниками. Автором розкрито специфіку надання молодим делінквентам у Німеччині судової допомоги, визначено її основні завдання, зокрема: консультування молодих людей та їх батьків з приводу підготовки до судового слухання, його перебігу і пояснення можливих наслідків судових розглядів; пропонування і надання молодим людям та їх батькам можливих соціально-педагогічних пропозицій і послуг, їх ініціювання, а також посередницька діяльність; підтримка молодих людей протягом всього періоду судового розгляду і сприяння їх соціальній інтеграції, ресоціалізації; ініціювання прийняття попередніх рішень з метою уникнення ув’язнення; збір психосоціальних даних, вивчення біографії та умов життя молодих людей для підготовки відповідних інтервенцій; допомога прокуратурам і судам, зокрема шляхом формулювання професійних роз’яснень щодо особистих, сімейних та соціальних умов молодих людей, консультування з приводу можливих наслідків прийняття певних рішень. Охарактеризовано специфіку надання делінквентам пробаційної допомоги та визначено її основні завдання: супровід пробантів, нагляд за дотриманням ними приписів, зобов’язань; здійснення консультування і підтримки молодих правопорушників щодо особистісних, фінансових та інших проблем, надання інформації, посередницьких послуг.  З’ясовано, що домінантними методами роботи для пробаційної та судової допомоги молоді є методи соціальної допомоги в окремих випадках: від класичної роботи з випадком до сучасного кейс-менеджменту. Обґрунтовано можливості використання досвіду такої роботи при організації діяльності вітчизняних служб пробації, які працюватимуть з молодими правопорушниками. Визначено доцільність використання елементів німецької технології «примирення між правопорушником та скривдженим» при впровадженні процедур відновного правосуддя в роботу з молодими правопорушниками в Україні та при реалізації первинної та вторинної профілактики вчинення правопорушень молоддю у контексті залагодження конфліктів між однолітками в навчальних закладах.  

Безимська І.А. 

Романовська Л.І. 

Москалюк О.І. 

 

 

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ

 У статті розкрито зміст понять «інновація», «інноваційна діяльність», «готовність», «готовність соціального педагога до інноваційної діяльності» з метою з’ясування основних закономірностей формування соціально-педагогічної готовності майбутніх соціальних педагогів до інноваційних дій під час професійної підготовки. На підставі теоретичного аналізу наукової літератури з’ясовано сутність і структуру інноваційної діяльності соціального педагога. Визначено, що формування готовності майбутніх соціальних педагогів до інноваційної діяльності передбачає залежність між ефективністю діяльності соціального педагога та його спрямованістю на вдосконалення власного професійного рівня. Описано роль компонентів, що сприяють у процесі формування готовності до інноваційної діяльності як складової частини професійної підготовки до соціально-педагогічної діяльності. Обґрунтовано результативність інноваційної діяльності фахівця, яка залежить не лише від його професіоналізму, а й від особистісної підготовки до змін в освітній галузі. Проаналізовано такі структурні компоненти інноваційної професійної діяльності майбутнього соціального педагога: конструктивно-проектувальний, діагностичний, аналітико-оцінний, орієнтовно-прогностичний, організаційний, практичний, дослідницько-творчий, когнітивний, мотиваційний, оперативний. На основі опрацьованої літератури визначено таку структуру готовності соціального педагога до інноваційної діяльності, що включає творчий, орієнтаційний, мотиваційний, рефлексивний, комунікативний, освітній компоненти. З’ясовано, що сутність соціально-педагогічної готовності фахівців до інноваційної діяльності повинна включати: роботу зі своїм внутрішнім «Я», професійне та особистісне вдосконалення соціального педагога, переконання щодо індивідуальності кожного клієнта, врахування наявності мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності, оволодіння ефективними шляхами та засобами досягнення мети освітнього процесу.

Синюк Н.В.

 

 

Організація самостійної волонтерської проектувальної діяльності майбутніх соціальних педагогів як умова успішної соціально-педагогічної роботи в галузі профілактики адикцій

У статті проаналізовано організацію волонтерської діяльності майбутніх соціальних педагогів як потужний стимул розвитку їх професійно-особистісної компетентності для профілактичної роботи з учнями, які схильні до адиктивної поведінки. Розглянуто комплекс профілактичного впливу на учнів, які схильні до адикцій. У практичному аспекті волонтерська діяльність майбутніх соціальних педагогів у загальноосвітніх закладах передбачала розробку та впровадження певного типу (дослідного, творчого, інформаційного) соціально-педагогічного проекту. Були вдосконалені дослідницькі, проектувальні, менеджерські, комунікативні та організаційні вміння студентів-волонтерів через розробку проектів, які стосуються профілактики адиктивної поведінки учнів. Наші спостереження за студентами-волонтерами, які брали участь у розробці соціально-педагогічних проектів, дали можливість констатувати суттєві особистісні позитивні зміни, зокрема стала помітною позитивна динаміка цінностей, норм, установок, опанування нових процедур, зміна відносин з оточуючими людьми, а самостійна розробка соціально-педагогічних проектів мала у собі стимул до самовдосконалення. 

Сторож В.В.

 

Прикінцева діагностика готовності майбутніх соціальних педагогів до використання соціономічних технологій у професійній діяльності

         У статті автором обґрунтовано необхідність використання прикінцевої діагностики готовності студентів до використання соціономічних технологій у професійній діяльності. Метою статті є визначення початкового рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до використання соціономічних технологій у професійній діяльності. У структурі готовності майбутніх соціальних педагогів до використання соціономічних технологій у професійній діяльності автором  було виокремлено такі компоненти: мобілізаційний, когнітивний, технологічний. Для оцінки досліджуваного феномену в межах кожного компонента готовності було з¢ясовано основні критерії (мотиваційний, змістовий, оціночний) та їх показники. Кожен критерій спрямований на оцінювання окремого компонента, який має відповідні показники, говорити про готовність майбутніх соціальних педагогів до використання  соціономічних технологій у професійній  діяльності можливо за умови виявлення кожного критерію. Сформованість професійної готовності використання соціономічних технологій у професійній діяльності майбутніх соціальних педагогів вимірюється за допомогою, низького, середнього та достатнього рівнів. У цій статті виявлені та продемонстровані результати рівнів готовності на прикінцевому етапі експерименту підготовки майбутніх соціальних педагогів до використання соціономічних технологій у професійній діяльності. Зафіксовано в ЕГ 23 студента (19,8%), паралельно у КГ 50 студентів (46,3 %) демонструють низький рівень. Середній рівень готовності демонструють  у  ЕГ 51 студент (44 %), паралельно у КГ – 42 студента  (38,9%). На достатньому рівні готовності майбутніх соціальних педагогів було виявлено в ЕГ 42 студента (36,2 %) та паралельно у КГ 16 студентів (14,8 %). Проведене прикінцеве діагностичне дослідження показало, що у студентів – соціальних педагогів значно покращився рівень готовності до використання соціономічних технологій у професійній діяльності. Зроблено висновки щодо проведеного експерименту, розглянуто перспективи подальшого дослідження професійної діяльності майбутніх соціальних педагогів.

Якубова Л.А.

 

Особливості методичної роботи соціального педагога в загальноосвітньому навчальному закладі.

У статті особливості методичної роботи соціального педагога в загальноосвітньому навчальному закладі описано методичну роботу метою якої є вдосконалення професійних знань і умінь педагогів, розвиток їх творчого потенціалу і в кінцевому рахунку – підвищення ефективності та якості педагогічного процесу, через методичну роботу здійснюється підготовка педагогів до впровадження нового змісту освіти, оволодіння інноваціями і прогресивними педагогічними технологіями. Методична робота - один із важелів управління навчально-виховним процесом, який має бути спрямований на виховання у педагогів вимогливості до своєї педагогічної праці, бажання пошуку більш раціональних методів та форм навчання і виховання, вона спонукає кожного педагога до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим фахівцям вчитися педагогічній майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку. Планування методичної роботи в школі відбувається на діагностичній основі, забезпечується цілісною інформаційно–аналітичною системою, постійним оновленням інформаційного банку даних з питань нормативно — правового, науково – методичного та культурологічного напрямку.

Ярошенко А.О.

 

Ковчина І.М.

Панченко М.В.

Пасічніченко С.В.

Руденко С.В.

Юрченко Є.О.

 

 

Підготовка вчителів педагогічного університету до соціально-правового захисту дітей у позанавчальному процесі

Сучасне українське суспільство переживає важкі часи. Економічна криза, антитерористична операція на сході країні, зниження рівня життя людей та підвищення тарифів на комунальні послуги – усе це призводить до невдоволення населення власним життям. Виходячи з цього, посилюється криміногенна ситуація в усіх регіонах країни.

Звернемося до міжнародного законодавства, яке захищає права дітей. Найважливішою є Декларація ООН з прав дитини, яка проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20 листопада 1959 року. Вона складається з 10 принципів. Основним завданням, якому повинні навчитися студенти педагогічного університету – довести до відома батьків та оточуючих, що вони мають забезпечувати всебічні інтереси дитини. Це впливає на її розвиток та виховання. І саме для цього потрібно знати закони.

Важливість системи додаткової освіти не потребує доказів. Кожна сім’я намагається з чотирьох-п’яти років записати дитину до різних гуртків – художніх, музичних, спортивних. Розвивати дитину у всіх можливих напрямках одразу – завдання кожного з поколінь. Може саме завдяки цьому факту закладам додаткової освіти дітей пощастило вижити, не дивлячись на всі складності соціально-економічного характеру та дефіциту фінансування. Сьогодні двоє з п’яти учнів по закінченню уроків у школі зайняті художньою та технічною творчістю, спортом та туризмом. Обґрунтувати цей факт можна лише тим, що діти обирають собі справу самі.

Отже, сучасні студенти повинні вміти забезпечити питання всебічного розвитку дітей та молоді саме через засоби соціально-правового захисту населення шляхом поінформування про національне та міжнародне законодавство.

 

                                           



Форма входу

«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

-------------------------------------------- Для заміток